Шановні учні! Коли розв’яжете завдання, ви повинні відсканувати або сфотографувати аркуші та надіслати їх на перевірку на ел. адресу:
Українська мова 11 клас 06.04- 10.04
Стилі мовлення. Робота з текстами. Лексичні та граматичні помилки.
Наше завдання: продовжуємо готуватися до ЗНО
Перегляньте корисне відео:
https://www.youtube.com/watch?v=YDkL2r1aMfQ
Працюємо в зошитах:
1. Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 6
(1) Від краю до краю затягнули небо сірі хмари, і з них починає сіяти дрібний дощ. (2) Від холоду жовтіють трави, в’януть квіти. (3) Я милуюся …. осені. (4) Берези розпустили свої золотаві косиці, великі, жовті брилі одягли ясени й в’язи. (5) Серед зеленої хвої сосни яскравим вогнищем палає дика груша. (6) Тремтять холодними вогниками оранжеві листки на осиці. (7) Вони летять у повітрі, тихенько лягаючи на землю.
1. У переносному значенні вжито слово
А жовтіють (речення 2)
Б в’януть (речення 2)
В палає (речення 5)
Г летять (речення 7)
2. На місці пропущеного слова (речення 3) можуть бути усі слова, ОКРІМ
А фарбами
Б відтінками
В барвами
Г забарвленням
3. Діалектизм крисаня є синонімом до слова
А дощ
Б в’яз
В бриль
Г вогнище
4. Форму знахідного відмінка має слово
А хмари
Б дощ
В квіти
Г косиці
5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А першому
Б другому
В четвертому
Г сьомому
6. Відокремленою обставиною ускладнено речення
А друге
Б четверте
В п’яте
Г сьоме
2. Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 6
(1) Як тільки почнуться жнива, приносить батько пучок пшеничних колосків і чіпляє над вікном. (2) У хаті пахне полем. (3) Висить пучок пшеничних колосків літо, осінь, весну аж до нового врожаю. (4) А потім батько приносить свіжі колоски. (5) Він любить працювати у полі і я змалку полюбив землю, пшеницю, степ. (6) Немає нічого кращого, ніж вийти рано-вранці в поле й зустріти схід сонця. (7) Мені подобається, як червоніє небо на сході, як випливає з-за гори велика золота куля, як займаються іскорки в краплинах роси.
1. Спільнокореневими до слова роса (речення 7) є всі слова, ОКРІМ
А росинка
Б зрошення
В порослий
Г росяний
2. Форму знахідного відмінка має слово
А жнива
Б пучок
В батько
Г схід
3. Правило чергування у-в порушено в реченні
А другому
Б п’ятому
В шостому
Г сьомому
4. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А першому
Б третьому
В п’ятому
Г шостому
5. Простим є речення
А перше
Б третє
В п’яте
Г шосте
6. Стиль тексту –
А розмовно-побутовий
Б публіцистичний
В художній
Г науковий
3. Прочитайте текст і виконайте завдання 1 – 6
(1) Криниця вважалася з/давна чимось святим, спокон/віку символізувала достаток, людську доброту, щирість, привітність. (2) Наші предки, безперечно, уміли шукати, де добре б’є джерело, щоб і в посушливе літо криниця не/міліла. (3) Над нею будували дашки, приладнували ручки, жолобки, цямрини для того, щоб уберегти криницю від забруднення. (4) Щоб вода не псувалася опускали на дно криниці срібний предмет, убиваючи в такий спосіб мікроби.
(5) Криниці – це світла пам’ять про тих, хто відійшов на/вічно, це джерело наших душ, чистих й безгрішних.
1. Окремо треба написати
А з/давна(речення 1)
Б спокон/віку (речення 1)
В не/міліла (речення 2)
Г на/вічно (речення 5)
2. Слово криниця (речення 1) можна замінити синонімом
А арша
Б копанка
В бовт
Г маржина
3. Форму називного відмінка має слово
А достаток
Б джерело
В дашки
Г предмет
4. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А першому
Б третьому
В четвертому
Г п’ятому
5. Відокремленим означенням ускладнено речення
А друге
Б третє
В четверте
Г п’яте
6. Тире в п’ятому реченні використано
А між підметом і присудком
Б для відокремлення поширеної прикладки
В між частинами безсполучникового речення
Г для відокремлення означення
Редагуємо тексти:
Іван Франко
Іван Франко – поет і письменник, публіцист, перекладач, учений, громадянський діяч, політик, викладач, доктор філософії, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний доктор Харківського університету.
Творча спадщина Івана Франка вражає. Його творчий доробок написаний 6 мовами: українською (більшість текстів), польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами. Тільки за приблизними оцінками написав кілька тисяч творів, загальний об’єм яких - понад 100 томів. За життя Франка окремими книгами і брошурами з'явилося понад 220 книг, у тому числі більше ніж 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів.
Іван Якович Франко мав біля 100 псевдонімів: Джеджалик, Мирон, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Руслан, Іван Живий, Невідомий, Не-Давид, Не-Теофраст, Nonseverus, Vivus, Марко В-а, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова, І. Ф., Ів. Фр., I. F., Iw. Fr., Ккк й ін.
Іван Франко відомий своїм інтересом до індійської культури, він вивчав літературу, філософські твори, тексти Вед на санскриті. Сам він говорив: “Жаль, що я не орієнталіст”. Серед перекладів Івана Франка – біблійна “Книга Буття”. Досі це найбільш точний переклад цієї частини Біблії українською мовою.
Ліна Костенко
Ліна Костенко — українська письменниця, шістдесятниця, входить до переліку списку найвідоміших жінок України.
Ліна Костенко – авторка багатьох поетичних збірок. А в 1963 році вона спільно з Аркадієм Добровольським написала сценарій до фільму «Перевірте свої годинники». Стрічка кінофільму розповідала про українських поетів та письменників, загиблих під час Другої світової війни. Фільм зняли 1964 року, але на екрани він так і не зійшов. Остаточний варіант «Хто повернеться – долюбить» був так змінений, що Костенко відмовилася від авторства сценарію.
Про сильний характер письменниці говорять і інші якості. Вона відмовилася від премії «Золотий письменник України». Ліні Василівні мали вручити звання Героя України, проте письменниця відмовилася: «Політичної біжутерії не ношу». Ці слова вже встигли стати афоризмом. «У її характері є одна цінна риса. Опинись вона в кожному з нас, хтозна якою ми були б нацією»,- пише автор статті «Жінка, яка вміє казати «ні»».
Марія Кюрі
Французький фізик, хімік, педагог Марія Склодовська-Кюрі разом із чоловіком відкрила хімічні елементи радій і полоній. Вона стала першою жінкою, що здобула Нобелівську премію, і першим двічі лауреатом цієї нагороди (з фізики – 1903, з хімії – 1911), є єдиним науковцем в історії, відзначеним цією нагородою у двох різних галузях природничих наук.
Марія Кюрі (не без допомоги свого чоловіка) відзначила дію радію на людський організм (як і Анрі Беккерель, вони здобули опіки, перш ніж зрозуміли небезпеку поведінки з радіоактивними речовинами) і висказала припущення, що радій може бути використаний для лікування ракових пухлин.
Терапевтичне лікувальне значення радію було визнано майже відразу – і ціни на радієві джерела різко піднялися. Проте Кюрі відмовилися патентувати процес екстракції розділення речовин і використовувати підсумкові результати своїх досліджень в будь-яких комерційних цілях. На їхню думку, отримання комерційної вигоди не відповідало духу науки, ідеї вільного доступу до знань. Не дивлячись на це, фінансовий стан подружжя Кюрі поліпшився, оскільки Нобелівська премія та інші нагороди принесли їм певний достаток. У місяці жовтні 1904 року П'єр був призначений професором фізики в Сорбонні, а місяць по тому Марія стала завідувачкою його лабораторії.
Марія Кюрі черпала сили у визнанні її наукових досягнень, улюбленій роботі, любові і підтримці чоловіка П'єра. Вона сама зізнавалася: «Я знайшла в шлюбі все, про що могла мріяти у момент укладення нашого союзу, і навіть більше».
Микола Амосов
Микола Михайлович Амосов – талановитий учений, видатний хірург, основоположниик біокібернетики в Україні, письменник, громадський діяч, академік Національної академії наук України та Академії медичних наук України, один із перших у Радянському Союзі розпочав початок проведення операцій на серці. Він створив інститут серцево-судинної хірургії та першим здійснив приєднувальне протезування мітрального клапана серця, а на міжнародному рівні він уперше ввів у вживання протезування клапанів серця, що мають антитромботичні якості.
Ним було проведено близько 7000 операцій легенів, понад 95 000 операцій, пов’язаних з вадами серця, у тому числі близько 36 000 з апаратом штучного кровообігу.
Крім хірургічної практики, геній медицини писав свої книги. Талант письменника приніс Амосову шану й повагу. Його книга «Роздуми про здоров’я» була видана гігантським накладом і тиражем – 7 мільйонів екземплярів.
Микола Амосов продовжував хірургічну практику до старого похилого віку, а свою останню операцію на серці він провів, коли йому вже минуло вісімдесят років.
У 2008 році за результатами опитування громадянської думки Микола Амосов удостоєний звання «великого українця всіх часів» (друга людина після Ярослава Мудрого).
Настя Лісовська
Настя Лісовська стала першою леді Османської імперії. Вона, будучи дружиною султана Сулеймана I, Роксолана впливала на зовнішню політику Османської імперії — найпотужнішої й найсильнішої на той час азіатсько-європейської держави. Вона відкривала школи і караван-сараї, фінансувала будівництво мусульманських мечетей. Уважається, що, пам'ятаючи про свою власну батьківщину, Роксолана стримувала жорстоку агресію османського війська щодо українських земель і піклувалася про долю слов'янських невільників і запорозьких козаків.
Як правило, уважається, що Роксолана була дочкою православного священика з Рогатина (нині Івано-Франківська область). Підлітком вона потрапила в полон під час набігу кримських татар і була продана на невільничому ринку в Стамбул. Так вона потрапила в султанський гарем. Витримавши жорстку конкуренцію серед наложниць, українка стала головною дружиною падишаха й оженилася з ним. Під час тривалих воєнних походів Сулеймана I вона листувалася з чоловіком арабською та перською мовами. Багато європейських послів до переговорів з її султаном прагнули зустрітися з Роксоланою, щоб викласти прохання своїх правителів. Це нерідко й досить часто впливало на плани Сулеймана в зовнішній політиці.
Роксолану поховано в мавзолеї мечеті Сулейманіє Джамі разом із чоловіком.
Пропоную виконати тестові завдання за посиланням: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=642509
Шановні учні! Коли ви розв’яжете завдання, ви повинні відсканувати або сфотографувати аркуші та надіслати їх тьютору на перевірку.
Бажаю Вам успіхів! Завжди прагніть до чогось високого і доброго, відкривайте для себе нові кордони знань і горизонти успіхів, ніколи не зупиняйтеся на досягнутому і сміливо підкорюйте все нові й нові вершини.
Українська мова 9 клас
Тема. Узагальнення та систематизація вивченого . Мовні аспекти вивчення речення
Мета: узагальнити й систематизувати знання дев’ятикласників про мовні аспекти вивчення речення; удосконалювати вміння й навички працювати над з’ясуванням основних пунктограм у реченнях
Очікувані результати:
-учні аналізують і систематизують вивчені в шкільному курсі мовні поняття й правила;
- виділяють в них подібне та узагальнюють його;
-здійснюють самоконтроль за результатами навчальних досягнень
Шановні дев'ятикласники! Пропоную вам повторити та узагальнити матеріал, що вивчався протягом шкільного курсу. Сподіваюсь на плідну співпрацю!
І.Роботу пропоную розпочати з розгадування ребусу, в якому зашифрований розділ науки про мову
Ключ: синтаксис
ІІ.Щоб виконати запропоновані завдання, спочатку треба повторити правила, для цього перейти за посиланням.
1.Уживання кличного відмінка
2. Просте речення
3. Складносурядне речення
4. Складнопідрядне речення
5. Безсполучникове речення
6. Складне речення з різними видами зв'язку
ІІІ.Перевір себе
Перегляньте відео, виконайте запропоновані завдання:
1. Використовуючи складні речення, дати відповіді на питання:
Як навчалася малювати майбутня художниця?
Що відрізняло К. Білокур від її оточення?
Яке враження справляють картини видатної художниці?
Які картини Катерини Білокур вам відомі?
Що відрізняло К. Білокур від її оточення?
Яке враження справляють картини видатної художниці?
Які картини Катерини Білокур вам відомі?
2. Продовжити речення:
1. У своїх картинах Катерина ніби знаходить … , що вирували в Україні …
2. Вона відрізнялась від свого сільського оточення, була … , ніколи не мала своєї… ; прожила «чужою» усім звичним для людської долі радощам та негодам, бо мала …
Картини справляють незвичне враження — у них є …
1. У своїх картинах Катерина ніби знаходить … , що вирували в Україні …
2. Вона відрізнялась від свого сільського оточення, була … , ніколи не мала своєї… ; прожила «чужою» усім звичним для людської долі радощам та негодам, бо мала …
Картини справляють незвичне враження — у них є …
ІУ.Втомилися? Пора відпочити? Тоді для вас фізкультхвилинка!
У. Ну що? Можемо продовжувати?
1.Робота з текстом.
Прочитати текст. Дібрати заголовок, який би розкривав тему висловлювання.
Пунктуація (від лат. рunctum — крапка) — система розділових
знаків і правил уживання їх на письмі з метою правильного членування речень на смислові частини. Поряд із графікою та орфографією пунктуація є одним із компонентів писемної мови.
У сучасному українському письмі дванадцять розділових знаків. Система розділових знаків складалася протягом довгих віків. Учені вважають, що ієрогліфічне письмо Стародавнього Сходу цих знаків не знало. Фінікійці, винайшовши звукове (літерне) письмо, уживали в злитому тексті (без проміжок між словами) тільки одну крапку наприкінці речення чи абзацу, причому ставили її вгорі, внизу або посередині рядка.
Цей знак перейняли в них давні елліни з тим же способом застосування, проте згодом винайшли дефіс і тире, уживаючи їх довільно, тому що відповідних правил ще не було. Названі три знаки також довільно використовували й письменники та вчені античного Риму, а пізніше — й Середньовіччя.
Потреба в розділових знаках стала нагальною з поширенням книгодрукування, що зумовило роздільне письмо. Наприкінці XV ст. італійські друкарі брати Мануції винайшли ще кілька знаків і розробили правила застосування їх. Робота вчених-мо- вознавців із збагачення і вдосконалення граматичної пунктуації тривала й у наступні віки в різних країнах, до того ж вона набувала деяких відмінностей у письменствах, згідно зі специфічними особливостями синтаксису національних мов.
У часи Київської Русі наприкінці речень чи абзаців ставились крапка або двокрапка, часом — дві крапки, а посередині їх — крапка.
Наприкінці XVII ст. з уведенням роздільного письма розділові знаки й правила користування ними почали застосовуватись і в Україні. Взірцем стала німецька пунктуація, бо вона була тоді найповніше розроблена й найбільше відповідала синтаксичним особливостям нашої мови. На основі граматичної пунктуації поступово склалася поетична, яка розглядає художні функції розділових знаків у літературних творах та своєрідність використання їх різними авторами (О. Бандура).
Виконати завдання: І — виписати прості речення, зробити синтаксичний розбір їх і накреслити схеми; II — виписати складні речення, підкреслити головні члени речень та накреслити схеми.
Україна, чумак, жнець, Олексій, Ілля, матуся, син, Андрій Петрович, шановна Ольга Олександрівна.
3.До кожного виду підрядного речення у лівій колонці знайти відповідне питання у правій колонці.
Означальне чому?
Мети де?
Часу який?
Місця навіщо?
Причини незважаючи на що?
Наслідкове що?
Допустове не відповідає
Умови як саме?
Способу дії за якої умови?
Порівняльне як?
З’ясувальне коли?
Означальне чому?
Мети де?
Часу який?
Місця навіщо?
Причини незважаючи на що?
Наслідкове що?
Допустове не відповідає
Умови як саме?
Способу дії за якої умови?
Порівняльне як?
З’ясувальне коли?
4.Розставити розділові знаки в реченні, пояснити пунктограми, підкреслити граматичну основу речень, побудувати схеми речень, схарактеризувати речення за кількістю предикативних центрів (складне/просте), визначити тип кожної (і головної, і підрядної) частини речення за структурою, яка визначається наявністю головних членів речення (односкладне/двоскладне), за структурою, яка відзначається наявністю другорядних членів речення (поширене/непоширене).
Я так виразно уявляв собі той будиночок у якому годі сподіватися на милосердя поламаний триколісний велосипед у передпокої розбита кимось із домашніх улюблена люлька а у вітальні дитяча сорочка до якої ніяк не пришиють ґудзик. Ми ніби перенеслися в далекі часи і бачили річку очима стародавнього географа, який перший дав їй ім’я саме в таку годину, коли надвечірнє сонце заливає її всю, від берега до берега, своїм промінням.
5. Виконати синтаксичний розбір поданих речень.
Щоб не пломеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї українську калину.
Чує він крізь легкий сон, що якась дівчина співає тонким голосом пісню.
Де на круті й високі хвилі ударять звечора дощі, там ходять хмари посивілі, і глоду хмуряться кущі.
Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози.
6.Згрупувати пунктограми, заповнивши таблицю.
1. Не співайте мені сеї пісні, не вражайте серденька мого! (Леся Українка). 2. Сталь гартується в огні, а людина — в труді (Нар. творчість). 3. По однім боці хвилювалось жито, а по другім — жовтіла глиняна круча (М. Коцюбинський). 4. Куди йдемо? Який лишаєм слід? Хто пам’ять змив, як дощик акварельку? (Л. Костенко). 5. Куди пропали звідси люди?! Чом там немає ні душі? (Олександр Олесь). 6. Заспівали треті півні, на сході вже давно згасли зорі, і осиротілий місяць приблід (П. Панч). 7.Хай шлях до раю, пекла чи полону — тримайся далі розпачу й надій (В. Стус). 8. У хатинці, де влітку було холодніше, на лісовому сіні спали діти (М. Стельмах). 9. Хай живе сім’я велика і єдина (М. Рильський). 10. У кожного з нас є дома або дружина, або діти, або мати, або наречена (О. Гончар). 11. Учитель мій! Як ми тебе любили... (В. Сосюра). 12. Здавалось, загримів десь на небі грім (С. Васильченко).
Розділові знаки, що ставляться в кінці речення
|
Розділові знаки, що ставляться в середині речення
|
7. За поданими частинами скласти речення, назвати його вид.
1.Як не любити той край, …
2.Для мене Донеччина прекрасна, …
3.Тільки той безстрашно захищає все рідне, …
4.Не один із нас переконано думає: …
5.Серце трепетно в грудях б’ється: …
6.Пам’ятки рідного краю - різноманітні за віком і мистецькою цінністю…
7.Куточки Донеччини мають багато цікавих пам’яток, і …
8.Записати речення ( 1 — прості речення; 2 — складні).Підкреслити граматичні основи
1. Стежка зненацька повернула праворуч, обминаючи круту гору, і тоді стало чути, як весело видзвонює у тиші вода (О. Дон- ченко). 2. Прибувши сюди з наміром трави збирати, жінка так і залишилась у цих краях назавжди (О. Гончар). 3. Усю дорогу думав про скульпторів і їх важку працю (Д. Красицький). 4. Людину, як і дерево, з усім корінням з рідного ґрунту не викинеш (Ю. Збанацький). 5. Гуркотом машин повниться степ, один за одним механізатори рушають до місця робіт (О. Гончар). 6. Моя квітка сповнила пахощами всю мою планету, а я не вмів тішитися нею (А. де Сент-Екзюпері). 7. Наполегливо готувалися до виставки, яку вирішено організувати для огляду робіт молодих художників (Д. Красицький). 8. У заплаві Десни — озера краси неймовірної, повно риби, дичини (Ю. Збанацький). 9. Жито, пшениця й овес — усе разом поспіло (І. Нечуй-Левицький). 10. Ось так воно й виходить: коли хтось високо злетить, то неодмінно низько сяде (М. Стельмах). 11. На березі хвилястої Десни стояло місто, оповите в сни (М. Рильський).
Підкреслити орфограми в записаних реченнях.
9. Переписати, розставляючи потрібні розділові знаки.
Етикет це сукупність правил поведінки які стосуються ставлення до людей форм звертання привітання поведінки в громадських місцях манер одягу тощо.
У мовленнєвому етикеті головне ввічливість взаємоповага співрозмовників. Ввічливе слово то цілюще повітря бальзам здатний загоїти рану. Ви помічали що із добрими тактовними людьми приємно жити спілкуватися.
Стародавні перси колись вітаючись бажали Будь веселий У Середній Азії прості люди зустрічавшись обмінювались Мир Вам або Мир Вам і достаток.
Шаноблива привітна манера вітатися зовсім не передбачає силуваних посмішок чи фальшивої радості. І все ж у кожного є те за що варто поважати. Саме його і треба виявляти. Адже ж привітність викликає у відповідь привітність а зло лише зло. Отож привітавшись дайте зрозуміти людині що ви раді цій зустрічі.
Наші діди-прадіди як ніхто розуміли це шанували гостей добрим словом хлібом-сіллю. Добрий вечір добрим людям або Ласкаво просимо чи Чим багаті тим і раді а ще Від краю до краю всім добра бажаю! (За О. Потапенко).
Зробити синтаксичний розбір першого речення.
УІ. Вихідне тестування
Для того, щоб виконати тести, перейдіть за посиланням:
Шановні учні! Коли ви розв’яжете завдання, ви повинні відсканувати або сфотографувати аркуші та надіслати їх тьютору на перевірку.
Бажаю Вам успіхів! Завжди прагніть до чогось високого і доброго, відкривайте для себе нові кордони знань і горизонти успіхів, ніколи не зупиняйтеся на досягнутому і сміливо підкорюйте все нові й нові вершини.
Українська література 9 клас
Тема:Т. Шевченко «Гайдамаки» Історична доля українського народу
МЕТА: висвітлити творчу історію поеми Т.Г.Шевченка «Гайдамаки», розкрити історичну основу, ідейно-тематичну спрямованість, сюжет, особливості жанру,композиції; зацікавити змістом і проблематикою поеми, розвивати навички аналізу літературного образу, уміння давати власну оцінку якостям та поведінці людей, розвивати зв’язне мовлення; формувати кругозір; виховувати повагу до історичного минулого України.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
УЧНІ ПОВИННІ ЗНАТИ:
- історію створення поеми;
- зміст та жанрове визначення твору.
УЧНІ ПОВИННІ ВМІТИ:
- характеризувати літературні образи;
- розрізняти засоби художньої виразності та визначати їхню роль у тексті;
- аналізувати літературний образ;
- розвивати читацьку культуру;
- самостійно конструювати свої думки та орієнтуватися в інформаційному просторі;
- працювати з комп’ютером;
- давати обґрунтовані відповіді на проблемні запитання;
- формувати моральні якості.
Шановні дев’ятикласники! До славного історичного минулого України Тарас Григорович Шевченко звертався не раз. «Кобзар» належить до найволелюбніших книг усіх часів, він наскрізь напоєний прагненням волі. Поезії невмирущого Кобзаря пронизані вірою в незнищенність людини, вірою в те,що людина ніколи не змириться з безправ’ям, рабство ніколи не стане для неї за норму існування. Поняття свободи найчастіше постає в Шевченка не у вигляді туманної мрії, а як ідея конкретна – заклик до боротьби. Саме закликом до боротьби, показом героїчного минулого нашого народу і є відома поема Т.Г.Шевченка «Гайдамаки».
Тож спробуємо і ми осягнути величний задум митця і замислитися над тим, як же він показав героїчне минуле України і чим його «Гайдамаки» актуальні й сьогодні.
1.Розминка. Хронологічний диктант Т.Шевченко
2. Предметом наших досліджень стане поема Т.Г.Шевченка «Гайдамаки», яку ви зможете прочитати, якщо перейдете за посиланням:
3. А тепер перегляньте презентацію, яка ознайомить Вас з історією написання, виданням твору; історичною основою ; жанром; темою та ідеєю; композицією; характеристикою героїв поеми-епопеї «Гайдамаки».
4. Дайте відповіді на питання:
· Яка історична подія зображена в поемі Т.Шевченка «Гайдамаки»?
· Хто такі гайдамаки?
· Чому, на ваш погляд, свій твір поет присвятив В. Григоровичу?
· Чим пояснити те, що головним героєм поеми є народ, а не окремі історичні постаті?
· Яке призначення для сприйняття ідейного змісту твору приділяється образу Волоха?
Робота над ідейно-художнім змістом твору Т. Шевченка «Гайдамаки»
1. Передмова.
Над чим розмірковує Т. Шевченко, розпочинаючи поему? (Все йде, все минає — і карю немає, / Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?)
Над чим розмірковує Т. Шевченко, розпочинаючи поему? (Все йде, все минає — і карю немає, / Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?)
Чому життя, на думку поета,— це рух?
Чим пояснити схвильованість митця за долю майбутнього покоління?
Про яких своїх дітей зазначає митець: «Єсть у мене діти, та де їх подіти?».
Чому Т. Шевченко вважає, що «душі почину і краю немає»?
Якого ватажка намагається розшукати автор твору?
Що свідчить про звернення Т. Шевченка до гайдамаків? Чому він їх називає синами?
Для чого козаки запрошувалися до України?
Як поет порівнює умови життя у рідному краї і на чужині?
Чим пояснити те, що поет, звертаючись до дітей, радить їм шукати долі в Україні?
Кого і за що звинувачує письменник у тому, що «Дніпро… розсердився, плаче Україна…»?
Що розповіли про своє минуле отамани, сотники, гетьмани?
Чим збагатив автор поеми своє самотнє помешкання, згадуючи про минуле?
Яких синів він випроводжає в дорогу?
Через що гайдамаки звернулися по благословення до автора твору?
Як поет висловився про власне життєве виховання і навчання? Про що це свідчить?
Чому впродовж наступного розділу возвеличується козацька слава?
2. «Інтродукція».
Про що свідчить назва цього розділу? Що таке інтродукція?
Про що свідчить назва цього розділу? Що таке інтродукція?
Які соціально-політичні умови склались у Польщі кінця ХVII — початку XVIII ст.?
У чому полягав щоденний образ життя шляхтичів?
Чим було зумовлено те, що «королі із Польщі втікали»? Яким чином Понятовський намагався позбавити членів сейму права вето? Чи вдалося це йому?
Що ви знаєте про конфедератів?
Яку політику вони впроваджували на Україні?
Що спонукало гайдамаків «ножі освятити»?
3. «Галайда».
За яких обставин відбувається перше знайомство читача з Яремою?
У чому полягала його повсякденна робота в наймах у жида? Що мав терпіти хлопець від господаря-єврея? Через що, як зазначив автор, з Яреми «виросли крила…»?
Чого прагнув наймит?
Чому Ярема — «сирота багатий»?
Дослідіть, як Т. Шевченко ставиться до свого героя?
Над чим повсякчас розмірковує наймит?
Як письменник описує злиденність тогочасного життя?
Яким чином митець викриває підступність і жадність жида?
Чому хазяїна Яреми у творі названо «чортовою кишенею»?
4. «Конфедерати».
Що спонукало конфедератів підступно вдертися до корчми жида?
Як вони поводили себе у помешканні Лейби?
Чого хотіли отримати ляхи від жида?
У чому виявилася хитрість корчмаря?
Яких пісень примусили гості співати господаря?
Під впливом чого жид запропонував ляхам отримати гроші в титаря? Як це характеризує жида?
5. «Титар».
Для чого Ярема хотів побачити Оксану?
Для чого Ярема хотів побачити Оксану?
Яку думку висловлює герой про власну долю?
Чим мотивує наймит власне рішення вирушити за Дніпро?
Чому Т. Шевченко протиставляє Ярему і Оксану, зважаючи на їх різне соціальне походження?
Якою була зустріч двох люблячих сердець?
Що обіцяє коханий Оксані після свого повернення додому з військових походів?
Яким чином Ярема намагався уславити красу коханої?
У чому вбачав герой щасливе майбутнє для себе і титарівни?
Для чого автор застерігає читача, аби той не дивився, що буде відбуватися в помешканні титаря, до якого з’явилися конфедерати?
Яких фізичних знущань і катувань зазнав церковний староста? Як при цьому поводив себе жид Лейба?
Що сталося з Оксаною після її розлучення з Яремою?
Про що свідчить смерть титаря?
6. «Свято в Чигирині».
Захоплення державним устроєм Гетьманщини, характерне для молодого Т. Шевченка, виразилося в З якою метою Т. Шевченко звертається до минувщини?
Що мав на увазі поет, зазнаючи: «…пожари Україну нагріють, освітять»?
До якого свята готувалися чигиринці?
Чому автор упевнений, що саме гайдамаки захистять Україну від ґвалту?
Як козацтво ставилося до своїх ватажків — А. Головатого, М. Залізняка, І. Гонти?
Яка пісня Волоха вразила козаків?
До якого дзвону повсякчас дослуховувалися гайдамаки?
На що звернув увагу священик у власній промові до козаків?
Для чого митець згадує героїчне минуле козацтва перед битвою?
7. «Треті півні»
Кого таврує поет, починаючи розділ?
Чому, на думку митця, майбутнє покоління повинно бути обізнаним про мужність козаків у боротьбі з ворогами України?
Чому Ярема прямував до Черкас?
За допомогою яких деталей письменник відтворив образ Дніпра як живої істоти?
Що відбулося в Черкасах після крику півня?
8.«Червоний бенкет».
Що свідчить про масовий характер, якого набула гайдамаччина?
Як М. Залізняк поставився до мужності Яреми під час битви?
Про яку неприємну новину розповів народний ватажок Галайді? Як її сприйняв герой?
Чому М. Залізняк надав прізвище Яремі, про що було відразу зазначено в реєстрі? Чи мав отаман на це право?
Як козаки поставилися до героя після першої битви?
Чому під час військових походів гайдамаків супроводжував Волох?
Чим пояснити сумний настрій Яреми і постійне прагнення помститися ворогу?
Які думки охопили Галайду, коли він згадував свою кохану?
9. «Гупалівщина».
Як Т. Шевченко описав розправу месників над ворогом? Про що свідчить ця жахлива картина?
Чому поруч із чоловіками на боротьбу з ляхами повстали жінки і діти? До чого закликає поет, звертаючись до слов’ян?
Кого він звинуватив у їх бідах?
Чим пояснити рішення Яреми незважаючи ні на що боротися з ворогом і відшукати Оксану?
Що згадав герой, коли під час походу побачив тліючу корчму Лейби?
Кого зустріли гайдамаки, минаючи Боровиків хутір? Про що розповів малий гайдамака козакам?
Де гайдамаки виявили ляхів, які намагалися сховатися від повстанців?
Чому поет називає шляхтичів гнилобокими грушами? Що у подальшому сталося з цими «фруктами»?
10. «Бенкет у Лисянці»
Який самосуд чинили гайдамаки над ворогом, жінками і дітьми? Чи є це жорстокістю, що виявило козацтво?
Чому Ярема намагався помститися навіть мертвому ворогові?
За яких обставин козацтво організувало вечерю після розправи над ляхами?
Як ви вважаєте, у чому було призначення Волоха у козацькому середовищі?
Що свідчить про відпочинок гайдамаків, святкування перемоги над ляхами?
Чому Ярема не стримав радість козаків?
Хто допоміг йому дізнатися про місце перебування коханої?
Що змусило Ярему звернутися по допомогу до Лейби аби знайти Оксану і визволити її від ляхів?
Чому козаки хотіли знищити будинок, не дивлячись на те, що разом із ляхами там була і кохана Яреми?
За яких обставин герой визволив Оксану?
11. «Лебедин»
Чому намагання бабусі дізнатися про власну долю Оксани дуже схвильовано сприймалося дівчиною?
За що дорікає собі героїня?
Як долею Оксана тепер стала схожою з коханим?
Через що героїня хотіла позбавити себе життя?
Яким чином змінився настрій Оксани, коли черниця розповіла їй про Ярему?
Як мрія коханої здійснилася? Чому щастя молодят не було тривалим?
Чому герой, щоб не сердить отамана, покинув Оксану?
12. «Гонта в Умані».
Яке значення має епіграф до розділу твору для сприйняття його ідейного змісту?
З приводу чого Т. Шевченко зазначив: По селах голі плачуть діти — / Батьків нема?
З якою метою поет використав у поемі опис краси весняної природи?
Через що єзуїт примусив Гонту покарати своїх дітей? Які аргументи ксьондз при цьому навів?
Чому Іван проклинає мати своїх дітей?
Яким чином намагався виправдатися батько перед синами-католиками за їх покарання?
Чим пояснити руйнацію стін школи гайдамаками, де вчилися діти Гонти?
Як страждає герой через власне горе?
Опишіть святкування перемоги козаків над ляхами в Умані.
Чому ватажок вирішує потайки поховати своїх дітей?
Яким чином Іван здійснив обряд проводів своїх синів в останню путь?
За що дорікав ватажок власній долі?
13. «Епілог».
Над чим розмірковує Т. Шевченко наприкінці твору?
Що розповів дід поета людям про Коліївщину? Як вони сприймали почуте?
За що Тарас Григорович був вдячним дідові?
Що свідчить про тривалість гайдамацького руху?
Яке лихо сталося з видатними ватажками Коліївщини? Чи дійсно вони були братами?
Як Ярема сприйняв смерть І. Гонти, М. Залізняка?
Що відбулося після закінчення визвольної війни?
Ким і якої шкоди було завдано Січі?
14. «Передмова».
Що спонукало Т. Шевченка скласти передмову?
Якими джерелами користувався митець для написання поеми?
Як поет висловився про реальність або вигаданість своїх героїв і подій, викладених у творі?
Готові до відпочинку? Фізкультхвилинка тут:
А тепер перейдіть за посиланням та виконайте тестові завдання:
Шановні учні! Коли ви розв’яжете завдання, ви повинні відсканувати або сфотографувати аркуші та надіслати їх тьютору на перевірку.
Бажаю, щоб знання і мудрість завжди посідали чільне місце у вашому житті, щоб все, чого вчить вас школа і життя, приносило рясні врожаї і все добре, мудре, вічне розросталося в світі, завдяки вашим зусиллям та праці! Будьте невтомні в навчанні!
кредитна компанія, яка надає мені кредит у розмірі 5 000 000,00 доларів Коли інші кредитні інвестори нехтують моєю пропозицією, але містер Бенджамін Лі надає мені кредит на успіх. Вони безпосередньо беруть участь у фінансуванні позики та проекті в частині інвестицій. вони надають фінансові рішення компаніям та особам, які шукають доступу до фондів ринків капіталу, вони можуть допомогти вам фінансувати ваш проект або розширити свій бізнес .. Контакт по електронній пошті :::: Також 247officedept@gmail.com або пишіть на номері Whatsapp на + 1- ( 989-394-3740)
ВідповістиВидалити